- бичувати
- I -у́ю, -у́єш, недок., перех.
1) рідко.Бити бичем; взагалі бити, шмагати.2) перен. Гостро викривати, засуджувати, картати.
II -у́ю, -у́єш, недок.Підпрягати коня або вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.