бичувати

бичувати: I -у́ю, -у́єш, недок., перех.
1) рідко.Бити бичем; взагалі бити, шмагати.

2) перен. Гостро викривати, засуджувати, картати.

II -у́ю, -у́єш, недок.
Підпрягати коня або вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

бичувати — 1 дієслово недоконаного виду бити бичем; шмагати бичувати 2 дієслово недоконаного виду підпрягати коня або вола … Орфографічний словник української мови
бичувати — чую, чуєш, Вр. Батожити … Словник лемківскої говірки
цвілити — Цвілити: дошкулювати, докучати, бичувати [X] дошкулювати, докучати; бичувати, стьобати, шмагати [1] дошкулювати, Сам ходжу за ним і благаю цвілю: [Звн 307] [ВЛ] … Толковый украинский словарь
бичування — я, с. Дія за знач. бичувати … Український тлумачний словник
бичуватися — у/юся, у/єшся, недок. Те саме, що бичувати II 1) … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике