бичувати

бичувати
I -у́ю, -у́єш, недок., перех.
1) рідко.Бити бичем; взагалі бити, шмагати.
2) перен. Гостро викривати, засуджувати, картати.

II -у́ю, -у́єш, недок.
Підпрягати коня або вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "бичувати" в других словарях:

  • бичувати — 1 дієслово недоконаного виду бити бичем; шмагати бичувати 2 дієслово недоконаного виду підпрягати коня або вола …   Орфографічний словник української мови

  • бичувати — чую, чуєш, Вр. Батожити …   Словник лемківскої говірки

  • цвілити — Цвілити: дошкулювати, докучати, бичувати [X] дошкулювати, докучати; бичувати, стьобати, шмагати [1] дошкулювати, Сам ходжу за ним і благаю цвілю: [Звн 307] [ВЛ] …   Толковый украинский словарь

  • бичування — я, с. Дія за знач. бичувати …   Український тлумачний словник

  • бичуватися — у/юся, у/єшся, недок. Те саме, що бичувати II 1) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»